Музей історії села

Спочатку наша школа була маленькою, тендітною, але уже впевненою в собі. Вона йшла

тернистою дорогою часу і вбирала в себе тільки найкраще, найсвітліше, що було у ту добу:

доброту, духовну красу, щиру дружбу, жаль до знань і віру в майбутнє. Саме тоді і починали

свій трудовий шлях наші ветерани праці:  Гнатюк Анатолій Володимирович, Житніцька Єва

Іванівна, Супруненко Ганна Андріївна, Осипчук Ольга Андріївна, Яценко Марія Віталіївна,

Скремінська Анеля Станіславівна

Наші ветерани педагогічної праці – найпочесніші гості. Девізом їхнього життя є слова: «Нам

ніколи не було 60, нам лише 4 по 15».     

З кожним роком росла наша школа, утверджувалася, розквітала. Тепер уже вона ділилася

своїм добром, світлом, красою. Десятиріччями сіяла паростки мудрості, досвіду, знань у

дитячі серця. І вони проросли. І стало й цвіту по всьому світу. Цьому сприяли і сприяють

відділ освіти, методичний кабінет, райком профспілки.

За багато років у нашій школі змінилось кілька поколінь учителів. Проте незмінними

залишаються і досі її чудові традиції. Вона не просто навчальний заклад, а друга домівка для

нас, учнів, і для освітян. Усі ми – шкільна родина, у якій поважають одне одного, піклуються

про молодших, допомагають старшим, діляться досвідом.

До 130-ї річниці школи відкрили музей історії села Сушки
До 130-ї річниці школи відкрили музей історії села Сушки
До 130-ї річниці школи відкрили музей історії села Сушки
До 130-ї річниці школи відкрили музей історії села Сушки